Галицкіи приповѣдки и загадки

Предисловіє

ПРЕДИСЛОВІЄ.

е так тѣшится погорѣлецъ, 'сли блукаючися на згарищи знищенного обистя своєго, выдобуде аки̂ дорогіи недогарки свого имѣня, як я 'м радовався, списуючи сіи народніи и , в надѣѣ подати их честным читателям руським. — То̂лько-то лише, миліи краяне! нашои народности; то̂лько-то, що в пѣсньох, обрядах, казках, и пр. осталося богатства из колишного умѣнія и словесности давнои Словенщины и славного Галича!.. Є то скарб народности, котрый в памяти и в сердцях вѣрного народа заховався; а котрого нѣ огонь, нѣ мечь бесчисленных ворого̂в досягнути не мо̂г. Вам, любезніи краяне! посвящаю сей невеличкій, але дорогій подарок. Суть то правила предко̂в наших, освященіи довголѣтным досвѣдченьєм, не раз го̂рко окупленіи недолею, а переказани̂ с поколѣня в поколѣньє, на внуки-правнуки для перестороги и поученія; суть то памятники дѣяній право̂тцѣв наших, с

котрых видко, як вони думали, гадали. В проявляєся правдивоє житьє, моралное здоровьє народа, тут зараз узнаєте, де го болить и долѣгає, до̂йдете и причины болю… показують точный образ народа — єго домашного житья — узнаєте в нѣм наро̂д богобоязливый, робочій, гостинный, згодливый — по̂знаєте в сих плодах души єго дух быстрый, глубоко мысленный, розум проникливый, що все изслѣдує, доходить и ажь до живого проймає — задивуєтеся не раз, ки̂ль- ко мудрець руській поняв и як коротенько выповѣв — переконаєтеся, якій народный нашь язык сильный, гнучкій, спритисный — зачудуєтеся над тым коротким, а предцѣ точным и до̂истным выразом, над буйностью зро̂внаній, як далеко воны сягнути̂, як глубоко поняти̂, як незвичайни̂, а однако'жь правдивіи. — покажуть Вам быстроту розума, лехко̂сть выдумованя, играющеє остроуміє народноє.

Посилаю Вам сіє собраніє… пріймѣте го, миліи краяне! с тым пріятным сердцем, с котрым Вам посвящає

ИЗДАТЕЛЬ.

Приповѣдки

И.

Нема приповѣдки без правды.

Прип.

Приповѣдки А

А.

бо , або грошѣ во̂ддай. Або дай, або выдру. Або добути, або дома не бути. Або зелене , або нѣчог' не мати. Або зыськ, або страта. Або , або ся бій. Або так, або сяк. Або ты , абы'м тя просив. Абы Бо̂г ласкав, а бато̂г тряскав. Абы були , то будуть и послухачи. Абы вам гарбуз не покотився. Абы день передновати, та но̂чь переначовати. Абы , будуть руки на му́ки. Абы зубы, то буде. Абы лиха не знати, треба плугом та на своѣй нивѣ орати. Абы моя голова , то все гаразд буде. Абы на мене свѣтив, а я звѣзды кругом побью.

Абы що до губы, будуть зубы. А бѣло? — бѣло. А чорно? — чорно. А голено? голено. А стрижено? стрижено. Ажь му в лытках застигло. Ангелскій голосок, а думка. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Андрушку, будешь ѣв юшку, а я мясце́, бо мене детина ссе. Анѣ бе́, анѣ ме́ не знає. Анѣ вбій, анѣ влѣй. Анѣ не видати, анѣ не чувати. Анѣ в студеній водѣ не умыєшься. Анѣ го во̂дмолитися, анѣ го во̂дхреститися. Анѣ дзень, анѣ кукурѣку. Анѣ до , анѣ до звады. Анѣ злому кары, нѣ доброму нагороды. Анѣ каменя не дадуть голову провалити. Анѣ , анѣ складу. Анѣ , анѣ их не розлучить. Анѣ на нитку, анѣ на выритку. Анѣ нашь, анѣ вашь. Анѣ на селѣ, анѣ в мѣстѣ не вѣрь . Анѣ пе́чи, анѣ лавы. Анѣ по̂сла, анѣ хо̂сна. Анѣ пришити, анѣ прилатати. Анѣ продати, анѣ промѣняти; лучше було не брати. Анѣ вода не поможе.

Анѣ водою не во̂дхристишься. Анѣ суди . Анѣ я ся в-ѣв, анѣ я ся впив. Анѣ ѣвши, анѣ пивши, скачи ошалѣвши. А пророкови що? „А робив бысь” — „Найко.” — „А ѣв бысь?” — „Дайко” — „Оженив бысь ся?” — „Ого!” — „А сорочка де?” — „Мовчи”. А ты з во̂дки? — „Я не з во̂дки, я з доброи горѣлки.”

Приповѣдки Б

Б.

а чорт, то собѣ ро̂дня. Баба виновата, що дѣвка черевата. Баба з воза, коням легше. Баба с пекла родом. — Баба як тур. Бабина гривна всѣм людем дивна. Бабина а окомоко̂в ко̂нь усе гладоньки̂. Баране! не мути воду . Баришь товаришь. Бас гуде, скрипка грає, Гнат мовчить, а все знає. Батога с пѣску не уплетешь. Бачили очѣ, що куповали. Без анѣ до порога. Без во́ли и волос з головы не спаде. Без до мѣста, без соли до дому.

Без чоловѣк не хорошій. Без , як без рук. Без хата глуха. Без му́ки нема . Без нема вѣры. Без по̂дпалу и дрова не горять. Без надаремний гнѣв. Без , без худая . Без суду, без повѣсили. Без ямы гребля, а без накладу не буде. Бере Лесько, хочь не лехко. Бери Петре на . Бере як во̂л на роги. Бесѣды богато, а мало. Бзди (пробачте ми чесни̂ люди) тому, що носа не має. , не купити. Бій бриндзю в дѣраву дѣжку. Бій за́бій на него. Бій пса, най буде добрым. Бійся в груди — в мать. Бій тя сила ! Блаженна не мутяща ума. Ближча , як жупан. Ближша тѣлу, як ро̂дная тѣтка. мя допытався. Богом, а люди людьми. до уроды розуму не привязав. заплать за обѣд, же наѣвся дармоѣд. Бо̂йся Левку, коли пса бьють.

Бо̂льшая , як єдна баба. Бо̂льше має, як роздав. Бо̂льше в него розуму в пятѣ, як у тебе в головѣ. Бо̂льше днѣв, як ковбас. Бо̂льше заходу, нѣжь празнику. Бо̂льше страху, як переполоху. Бо̂льше, як шмат — бо̂льше, як много. Бо̂льшій росхо̂д, нѣжь прихо̂д. Бо̂льшій чоловѣк , як пан. взывай, а руки прикладай. не гнѣви, а чорта не дразни. Багато воды до моря уплине, заким ся то стане. Богато говорить, а нема що слухати. и серп голить, а и бритва не хоче. Богатого покута, бесѣда. Богатого с не роспо̂знаєшь. Богато два грибы в . Богато злого на одного. чорт дѣти колыше. , а свиня по смерти скотина. крає дро̂бно. рѣдко в гараздѣ жіє́. Богачь ся дивує, чим дѣти годує. Богачь ся дивує, що обѣдує. Богачь ѣсть колачь, а и хлѣба не має. высоко, далеко.

дав, Бог взяв. знає, що дѣлає. людій не бракує. не детина, слухати дурного . не карає прутом. не скорый, але лучен. не трубить, коли чоловѣка губить. ся свѣдчить, а чортови душу запродав. хвала, що ся душа напхала. Бодай єсь богато видѣв; а не мав за що купити. Бодай , а не хоровати. Бодай и пес свою мав. Бодай мо̂й знав, що нынѣ за день. Бодай так пси траву ѣли по тій правдѣ. Бодай тя качки здоптали. Бодай тя пан Бо̂г мав — в чужій коморѣ. Бодай умерати, а в горщок зазирати. Божево̂льный Марку, ходишь по ярмарку; нѣ купуєшь, нѣ торгуєшь, тилько робишь . Боже дай , та не довго ждати. Боже поможи, а ты небоже не . , що роблять мало, а ходять по легойки. Боится, щобы му заяць дороги не перебѣг. Боится як свяченои воды. Болить горло дурно. умер, не жіє, хто не має грошей, най не пьє.

Борода велика, а мало. не робить мудрым чоловѣка. Борода як у владыки, а як у шибеника. Борода як у старого, а нѣт и за малого. а , хата не пуста. Бо то не грушку, Марушку. Боятися вовка, та у лѣс не йти. Брат рад, а сестра собѣ несла. , не цѣпом махати. собаку далше чути. Бридится, як ко̂т салом. Бував в Буваличох. Бував на кони и по̂д конем, на столѣ и по̂д столом. Бувай здорова як рыба, гожа як вода, весела як весна, робоча як пчола а богата як земля святая. Бувай здоров, колим . Бувай здоров , не зобачимося ажь савтря. Був вовк в и перед сѣтью. Буде , як мине зле. Буде́ (досить) сонця на небѣ. Буде , бо волочатся. Будем мати весѣлье, тато маму выдає. Будемося гостити — то у , то в . дула, будешь ѣла; дула, не будешь ѣла.

Будь добрым выслухачом, будешь добрым . свѣчки до церквы не всуче. Бути козѣ на . Бьєся за вышкварки. Бьють, и плакати не дають. Бѣгає, як ко̂т загореный. и без наймита. бѣду породила, а бѣду чортова мати. бѣду породила, а бѣды и чорт не возьме. бѣду тримає. бѣдѣ на слободѣ. з бѣдою ходить. на престолѣ, коли нема ничого в студолѣ. не знає приказу. не спить, але по людех ходить. не ходить по лѣсѣх, але по людьох. Бѣда тіи , що на нѣй заправляють на ловы Бѣда, у кого жѣнка , а в кого , то кажуть що пяна. Бѣда учить хлѣба. чоловѣка найде, хочь и сонце зайде. , як дуда, куда йде, то реве. Бѣдному всюды . и гро̂м не забьє. нѣ продати, анѣ промѣняти. Бѣжить, як с чобо̂тми на торг.

Бѣлый як — чорный як гусь. Бѣс перебуде, єдна згине, десять буде.

Приповѣдки В

В.

Варовався кія, та палкою до̂став. В Бозѣ надѣя, коли в торбѣ. В буддень по старецьки, а в недѣлю по панськи. В великим не ходи в гостѣ. В головѣ му вилами укладали. В то̂к, в языцѣ цѣп; де схочу то змолочу. В добру хвилю чекай злои. В добрѣ ся не знає, а о не гадає. В дорозѣ, в гостинѣ памятай о . Вези кобыло, хоть тобѣ не мило. Великая мати. Великій дуб, та дупловатый. Великій рот у вола, а не може. Великій , а нема ся де дѣти. Великій ко̂нь, а дурный. Великим трудно правду казати. дерево поволи росте. Великоє свято, що Климко в церквѣ. Величаєся, як (выбачте) свиня в дощ. Верещить, як . Вертится, як в ярмарок. раз красна.

Вже поливки хлиснув — та оброкового хлѣба покушав. Вже менѣ и в пеклѣ го̂рше не буде. Вже по всьому — вже клямка запала. В живіи очи бреше. В зимѣ сонце як — свѣтить, а не грѣє. Взяв бѣс коня, най и уздечку бере. Взяв го за старый довг. Взяв поле, а богатому дав. Взяв чорт бато̂г, най бере и пужало (бичиво). Взяв чорт корову, нехайже и теля возьме. Взяв чорт, як своє. Вився, як гадина. Винного батогами не бьють. В нема пана. В кропивѣ (на смѣтью) шлюб брав. хвальба не платить. лайно (шановавши слухи вашіи) нѣ смердить, нѣ пахне. Влѣз в солому, тай шелестить. Влѣз межи молот и ковало. В лѣсѣ був, а не выдѣв. В лѣсѣ дрива рубають, а до села трѣски падають. В лѣтѣ и качка , а в зимѣ и Тереся не береся. В мужа и перед него кладу.

Вмѣти не вмѣти, треба говорити. В нема нѣ брата, нѣ свата. В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи. Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають. Жид и в школѣ (шановавши честь вашу) бздить. Во̂д рыба смердить. Во̂д дошки до дошки, а в серединѣ анѣ трошки. Во̂д чую, то ся не дивую. Во̂д злого давця бери и капця. Во̂д ко̂нця до ко̂нця. Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника. Во̂д довжника и поло́ву бери. Во̂д и полу́ врѣжь а втѣкай. Во̂д напасти не пропасти. Во̂д огня бѣжу, а в воду скачу. Во̂дпала му во̂д рота цыцка. Во̂дпусти Боже грѣха, коли пригода лиха. Во̂дпусти Боже, коли тра борше. Во̂дсадив го, як кота во̂д сала. Во̂д пана мила и рана. Во̂дси рѣка, во̂дти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь). Во̂д анѣ во̂дхреститися, анѣ во̂дмолитися. Во̂д рогу до рогу, хто кого ошукає, то хвала Богу. Во̂дхрестишься во̂д дѣдька, а збудешься грѣха.

Во̂дчепися напаснику, я не була на празнику. Во̂д не буде добра. Во̂з там мусить, де го кони тягнуть. Во̂л гребе, и сам на себе персть мече. Во̂льно собацѣ и на брехати. Во̂льно губцѣ в своѣй халупцѣ. Во̂н собѣ байдуже. Вовка ноги годують. Вовка треба оженити. Вовка у плуг, а во̂н к чорту в луг. Вовка щось все до лѣса тягне. Вовка як годуй, а во̂н у лѣс дивится. Вовки го з-ѣли (бавится). Вовк и личени̂ во̂вцѣ бере. Вовк лежачи не утыє. Вовкови барана з горла не выдрешь. Вовк сытый и во̂вця цѣла. Вовк старый не лѣзе до ямы. Вовк хованый, пріятель перепрошеный, сын прибраный, а Жид хрещеный, то все непевни̂. Вовк через послы не тыє. Вода в решетѣ не встоится. Вода все сполоще, лише нѣколи. Вода з водою зійдется, а чоловѣк с чоловѣком. В одній руцѣ палцѣ та не однакови̂.

Воду вари вода буде. Вола голов не болѣла, коли корова теля родила. Вола вяжуть мотузом, а чоловѣка . Волом заяця не догонишь. Волос , а голова шалѣє. Волочеся, як лѣто. Волочится, як волоцюга у плуга. Волы, конѣ по оборѣ, а бѣда по перед очи. Волы, коровы даю, але не вгадаю. Волѣєшь свои воши бити, нѣжь гроши лѣчити. Волю́ коловати, як просто ѣхати а бѣдовати. Воробець на себе смерти не має. (Казка). Ворог, то не птах, що в своє гнѣздо каляє. Ворона хоть мала, а рот має великій. Ворон воронови ока не выклює. В очеретѣ шукає сука. Впав в бѣду, як курка в борщ. В пригодѣ мысль о свободѣ. В пригодѣ по̂знавай . В свои чоботы хоче го взути. Все в сподѣ, не на верха. Все гаразд, жѣнка ледащо, не зварить, не спече, коли нема що. Все єдно, чи кнышь, чи пиро̂г. Все иде в спак. — по̂шло на пси. Все купишь, лише нѣ. Все має, хиба ще птасього молока забагає. Все мине, а зо̂стане.

Все ми сорочка не мила. Все може нагородитися, ино нѣколи. Все на дригота. Все недогода дѣвцѣ. В середу постила, а кобылу вкрала. Все рыба и хрущ мясо. В треба ухом землѣ пріймати. Встав, оперезався — зо всѣм зо̂брався. Встань жѣнко — будемо говорити, бо люди о нас давно не говорять. В кождый на своѣй стравѣ. Вступися грибе, най козарь сяде. Встѣби мене Боже, де мя не потреба. Всьо бери — а лиши. Всьо в арендѣ — брехня не в арендѣ. Всѣ , а хто буде (выбачте) свинѣ пасти. Всюды бѣда — лишь там добре, де нас нема. Всюды гаразд, де нас нема. Всюды гаразд, а в найлѣпше. В два ко̂нцѣ; чи сам впадешь, чи тя трутять, то ся по̂бьєшь. Втѣкай голый, обо̂друть тя. В все по обѣдѣ. В убогого тогдѣ недѣля, коли сорочка бѣла. В як в загатѣ. В часѣ погоды бо̂йся великои воды. В чипци уродився, а на посторонку згине.

В чоботьох єй чоловѣк умер. В чоботьох ходить, а босіи слѣды робить. В чѣм паны бракують, в тѣм убогіи смакують. В не вмѣє чоловѣк статковати. Выбераєся, як за море стрѣляти. Вывѣв єго в поле. Выдав го на зарѣз. Выйшов на Ѣцкову суку. Вылетѣло, як мак, а учинили, як шпак. Вымѣняв шило на швайку. мѣвко, посѣй рѣдко, уродится дѣдько. Вырвався, як заяць с конопель. Выслизнувся, як пискорь з матнѣ. Высокій, як дуга. пороги на нашѣ ноги. Выстрихнув го на блазна. Вытрѣщив очѣ, як зарѣзаный баран. Вытрѣщився, як . Выховав детину в добрую годину. Выхопився, як Козак з маку (Казка). Выщирив зубы, як дѣти до мѣсяця. Выють тоє вже и вовки в лѣсѣ. : або вовк зѣсть, або згине само. божій дух.

Приповѣдки Г

Г.

Гадина в єго словах дихає. Гадину має за пазухою. Газда цѣлою губою. Гадка гадку прошибає, журится, що нѣчог' не має. Гадка за горами, а смерть за плечами. Гаду, гаду, а мыши в крупах. Гала, драла — гоца драла. Галу, балу, а (выбачайте) свинѣ в рѣпѣ. Гаразд — кобы вытримати. не хоче, а бѣду мусить. Гаразд тобѣ — сидижь собѣ. знести не може, а бѣду терпить. Гарбуза наѣжься, а на вербу подивися, то станешь голоден. Гарбуз мамѣ — а татови дыня. Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то солома. Гетьта впала — вѣсьта встала. Ги на тя, тобѣ (не до вас мовлячи). Гине як рыба за водою. Глухій, що не дочує, то выгадає. справы не допытаєшься. Глухого пытайся — а во̂н Богу молится. Глухому пѣсню спѣвати. Глянь на себе — буде с тебе. Го̂рка гостина, коли лиха година.

Го̂ркій свѣт — тато и мама ослѣп, а дѣти по́мацки ходять. Го̂рко — солодко з-ѣм. лавы не засидить, ло̂жка не залежить. не прошеный, не дуже буває тученый. першого дня золото — другого срѣбло — третого мѣдь, а четвертого до дому ѣдь. Говори Грицю богородицю. Говори до горы, пане Григоре, а гора таки дурна. Говори до неи а в неи Маковеи. Говори до стовпа, а стовп стоить. Говори Климе най твоє не гине. (Казка.) Говорила небо̂жченька до самои смерти — а як вмерла, то ноги задерла. Говори Петре с фостом. Говорить, якбы в него купити. Говорить, якбы три дни хлѣба не ѣв. Говорить, як з бочки. Говорить, як на му́ках. Говорить, як спить. Говорить, що слина до губы принесе. Говори чорте за паном. Говорѣм за вовка, говорѣм и по за вовка. Година платить, година тратить. мене до Ивана, а я с тебе зроблю пана. Годѣ чести.

Годѣ ѣсти, бо не буде на пироги мѣсце. Голова болить, а хлѣб, як на огни, трѣщить. Голова велика, а мало. Голова во̂д клопоту трѣщить. Голова головѣ, а фо̂ст фостови (не при вас мовлячи). Голова ко̂сть, а зад (выбачте) мясо, в голову цѣлують, а в зад бьють. Голова мѣсця шукає. Голова не до , а (выбачте) зад не до крѣсла. Головов стѣны не пробьєшь. Головѣ клопо̂т, а бѣдѣ весѣлье. Голого лехко голити. Голоде дай ѣсти! Голодне око не засне. Голодному завсѣды полудне. Голодному и во̂всяник добрый. Голодному, кожда страва добра і̂ому. Голодному хлѣб на гадцѣ. Голодный и кія не боится. Голодный як пес. Голодных и муха повадить. Голодній кумѣ, хлѣб на умѣ. Голубець гукає, як пары шукає. Голый и босый, а голова в вѣнку. Голый розбою не боится; мокрый дощу не лякаєтся.

Голый, як турецкій святый. — як пень. — як бубен. — як мати на свѣт родила. Гоняться, як хмары. Гора з горою не зійдеся, а чоловѣк с чоловѣком завсѣды. Горбатого и не справить. душа в убогим тѣлѣ. Горе дворови, де росказує волови. Горнець ко̂тлови доганяє, а оба смо̂льніи. , , хата не пуста. Горох на стѣну кидає. Горѣвка не дѣвка, а не мати. Горѣвка не дѣвка, а Семен не дурень. Горѣвка не дѣвка, не треба ѣй цѣловати. Господарь слузѣ не . Господи! дай сво̂й час добрый. Господи допомагай, перше на хрестины, як на . Господи! злѣзь та подивися. Граду, тучи уво̂йшов, а рук не уво̂йшов. Грай Петре! а все . (Казка.) Грицю! не спускайся на паланицю. великій чоловѣк. Грѣнка му упала. не лычком звязати, та по̂д лаву сховати. Губа в него, як холява. Губа як на коловоротѣ лѣтає. Губою говори, а руками роби.

Губою що хочь плети, а руки при собѣ держи. Гуку, пуку за талярь, а чоботы за шостак. Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без жупана. Гуляй душа в тѣлѣ, коли кости в . дурень с чужого воза бере, а на сво̂й кладе. Гучно, бучно, а в пяты зимно. Гуща дѣтій не розганяє.

Приповѣдки Д

Д.

Давали, а не выймали. Дав Бо̂г душу як в грушу, волѣвбы козу, тобы молока дала. Дав бы'м на , але'м сам потребен. Дав бы му и сорочку с себе. Дав єи Бо̂г як фандолю. Дав єсь Боже тому, що не може, а я бы змо̂г, та не дав Бо̂г. Дав му бобу залѣзного з-ѣсти. Дав му куку в руку. Давни̂ пригоды боронять во̂д шкоды. Давно̀ пропало, що з воза упало. Дає собѣ по носѣ грати. Дай Боже бѣды, а грошѣ будуть. Дай Боже в до̂м, то и я напьюся при ним.

Дай Боже здорово сходити, а на друге заробити. Дай Боже на перед блше! Дай кому волю, а собѣ неволю. Дай кому жѣнку, а сам труби в кужѣвку. Дай коневи ввса, а гони го як пса. Дай курцѣ гряду, а вона летить на банти. Дай менѣ Боже той розум на перед, що на послѣд. Дай, не дай — а не лай. Дай серцю волю, а сам пдешь в неволю. Дай старче палицю, а тебе най пси ѣдять. Дайте и сало, абы за моє стало. Дай ти Боже тилько гадки, абы 'сь о мнѣ забув. Дай хлѣба-соли , хоть як скаженому псови. Далеко куцому до заяця. Далеко, як небо вд землѣ. Дали му по московськи, ажь ся лоб закурив. Дали ѣсти, а не було де сѣсти. Дар за дар — слова за слова. Дармо колодку через пень валити. Дармо с сухои кирницѣ воду брати. Дармо сушить голову небоже, крупа пшоном бути не може. Дармо — треба бренькнути. коневи не заглядають в зубы. Даси коневи половы, буде робив поволи.

Даси руками, не виходить ногами. Дасть Бг и вд квасу . Два , а двѣ невѣстѣ зроблять ярмарок в мѣстѣ. Два кметѣ, пан третій. Два когуты, два дымы и двѣ нѣколи ся не згодять. Два третього не ждуть. Двоє рѣдких, третій борщ. Двом служить, а сорочки не має. Двом панам тяжко служити. Двох недужих сѣли, тай хлѣб з-ѣли. Де Бг ставить, там дѣдько . Де богато господинь, там хата не метена. Де в Бога коршма, а в чорта церков? Де рада, там рѣдкій борщ. Де верба, там и вода. Де , там и щастье. Де все , там голод не далекій. Де голова блудить, там рядить. Де го не посѣєшь, там зійде. Де громада церков ставить, там пан коршму. Де густа рука, не треба й друка. Де густо, там не пусто. Де двох бьєся, третій не мѣшайся. Де дерево рубають, там трѣски падають. Де добре пиво, не треба й вѣхи. Де дѣдько не посѣє, там ся вродить. Де кого долѣгає, там руков сягає.

Де кого не просять, то кієм выносять. Де кого не свербить, там ся не чухрає. Де кум? — де коровай? — Де люблять, не части, де не люблять, не ходи. Де люде ходять, там трава не росте. Де мило, там очи — де болить, там руки. Де мужь а жѣнка , там рѣдка згода. Де не горить, там ся не курить. Де , там часта шкода. Де нема лиця, там нема . Де нема, сам Господь не возьме. Де не можешь перескочити, там пдлѣзь. Де нестає вовчои скиры, надстав лиса. Де пде , то всюды увис. Де пде Тера, все ѣй грка вечера. Де пде, то все золот грушки за ним ростуть. Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юриста триста. Де не стає, там силы добуває. Де руки и охота, там спора робота. Де сила (множество), там и мць. Десь не дав гроша, там не пхай носа. Де ся двом варить, третій ся поживить. Де ся двох бьє, там третій за калитку бере. Де ся тіи часи дѣли, коли сами ковбаси до губы летѣли?

Десять разв мѣрь, а раз утни. Де сѣсти, там сѣсти, абы що з-ѣсти. Де ти рад, там рѣдко бувай; а де не рад, там не заглядай. Де той хлѣб дѣвся, що 'сьмо вчора з-ѣли? Де тонше, там ся рве. Де тя не вчащай, де не просять не бувай. Де хата не метена, там не плетена. Де храм, то и я там. Де хто лѣтовав, най там и зимує. Де худоба, там и шкода. Де чорт сам не зможе, там бабу пшле. Дешева рыба, дешева и юшка. Де щастье упало, там и мало. Де ѣдять, там ся тисни, де лѣчуть, там ся не пхай, а де бьють, утѣкай. Дивится, як вл на новіи ворота. Дивного фелю чоловѣк. Ди́во, не решето, богацько дѣрок, а нѣкуда вылѣзти. Ди́во, що у пана жѣнка хороша. Ди́во, як сито, а чудо, як решето. що ся поступить, то лупить. Дитину як душу, а тряси як грушу. Дитину серцем , а руками гнети. Для пріятеля , не пускайся старого. Дмеся, як лехкє в борщи.

Днесь менѣ, а завтра тобѣ. До с прозьбою. Добра , бо не мутить ума. Добра воля стане за учинок. До́бра — як старосты йдуть, тогды хату мете. Добра птиця свого гнѣзда не каляє. Добра , як готов гроши, а лихая готове нещастьє. Добра не потребує суду. Добра то рѣчь, що є в хатѣ пѣчь. Добре красти, а старому брехати. Добре — не скаже нѣкому. Добре говорить, а злоє творить. Добре говорити, кого не болить. Добре , коли повно в судинѣ. Добре гудѣти, коли є в чим шумѣти. Добре дурѣти, коли приступає. До́бра на мою мѣнку; нехай мене бьють. Добре нѣколи не укучится. Добре рѣцѣ с потоками. само ся свалить, а похвалы негодно. Добре слово стоить за завдаток. Добре ся довго памятає, а злоє ще довше. Добре ся пестити, коли ся є де змѣстити. Добре ся ширити в чужм. Добре того страшити, 'же ся боить. Добре той , хто людей не звадить. Добре то люде повѣдають.

Добре тому ковалеви, 'же на обѣ руки кує. Добре шумѣти в чужм. Добро все умѣти, а не все робити. коршма не зпсує, а лихого и церков не направить. Добро дурня здурити. Доброє ковало не боится молота. Добро псу муха. Добро́ тиць, як ниць. Добрый не пытає, чи широкій загнець. Добрый интерес, коли повный черес. Добрый курець, коли є люлька и тютюнець. Добрый — нѣ бьє, нѣ лає, та в ничим не дбає. Добрый пес лучшій, як злый чоловѣк. Добрый хлѣб, коли нема колача. Добр вѣнець, а лихіи конець. Доведе язык до — але и до кія. Довжник весело бере, а смутно вддає. Догаджає, як чиракови на ритѣ (шановавши сонѣнько святоє и день бѣлый и вас яко кречных). Догана бльше стоить, як похвала дурного. До готового хлѣба знайдеся губа.

До (каже дѣвка): А люшки! бо тя перескочу — а по Дмитрѣ: А кота! бо тя наздопчу. До дѣвка хитра, а по хочь нею грубу вытри. До доброи стежка удоптана. До рй пд гилѣ, а по рй на гилѣ. Доки ся не намучить, доти ся не . До кривои дѣры, тра кривого клка. До кума треба . Дома лев, а на вйнѣ тхрь. До милованя нема силованя. Домового нѣхто не встереже. До мого берега нѣчог' не приплине, хиба трѣска або — — До по грошѣ, а на по розум. До оружа! до хлѣба, та до ножа. До треба мати два мѣшки: оден грошей а другій бачности. Доробився хлѣба, ажь зійшов на дѣда. До святого не скидай кожуха, а по святим Дусѣ ще ходи в кожусѣ. Доси збанок воду носить, доки му ся ухо не урве. Доскулив, як пугою по водѣ. До сѣмь лѣт , по семи лѣтех , ще заплати кому, щоб' взяв лихо з дому. До сѣти впаде, хто з краде.

До тарѣлки, напіймося . Дочекався Грицько гречанои паски. Дощ льє як з луба — як с коновки — як з бочки. Дреся горло — цыбы спало, цыбы жерло? Дрижить як над дѣтьми. Дров до лѣса нѣхто не носить. Дуєся, як лопух на вогни. нѣчнм ся не журить: горѣвка пьє и люльку курить. Дурень псови очи псує. Дурневи вѣчная память. Дурневи и Бг не противится. Дурный дає, а розумный бере. Дурный и в не купить розуму. , коли мовчить, то за мудрого уходить. Дурный носить серце на языцѣ, а мудрый в серци. Дурный як кнь. нѣ сѣють, нѣ орють, сами ся родять. Дурня на ноги тручай, а вн на голову паде. Дурѣє — бо му ся добре дѣє. Душа в мене вступила. Душа в тѣлѣ — а сорочку воши з-ѣли. Душа до нього спати ходить. , як верба, де ю посадишь там пріймеся. , як огонь — як коругов.

Дѣй швидко, так бридко — дѣй тихо и так лихо. Дѣд о хлѣбѣ, а баба о фіялках. „! село горить.“ — „Я торбу беру — на друге йду?“ — посѣй — дѣдько ся вродить. Дѣдькови очѣ промив. Дѣдько го сюда принѣс. Дѣдько св...тоє знає. Дѣравого мѣха нѣхто не напхає.

Приповѣдки Є

Є.

Є в глеку молоко, та голова не влѣзе. Єго отець того не любить. Єго тѣло не дасть уже тѣни. Єдин складає, а другій мѣшок шіє. Єдин до лѣса, другій до бѣса. Єдин за всѣмнадцѣть, а другій за без двох двадцѣть. Єдин кл плота не удержить. Єдин стада мышій не боится. Єдин стоять за десять дурных. Єдин мужь в дл, а другій в дм. Єдин плаче — другій скаче. Єдин тримає печеню, а другій рожен. Єдин цвѣт не робить вѣнка. Єдин шіє, другій поре. Є де сѣсти, а нема що ѣсти. Єдна чоловѣкови не докучить.

Єднако нѣчог' не мати. Єдна ластвка не робить весны. Єдна ввця всю череду заразить. Єдна сорока з лѣса, а десять у лѣс. Єдна то бурса. Єдн боются хреста, а другіи батога. Єдніи руки пишуть, єдніи и мажуть. Єдного пригода другого пересторога. Єдного скаканье десятьом покаянье. Єдного то плота колы. Єдно збирай, а друге давай. Єдно минути, друге звинути. Єдному шила голять, а другому и бритвы не хотять. Єдно око має блше вѣри, нѣжь два. Єдно пиши, а друге лиши. Єдною ногою в гробѣ стоить, а ще злоє творить. Єдным богацьо не прибуде. Єдным волом нѣхто не доробився. Єдным зубом треба ѣсти. Є над розум. Є того цвѣту по цѣлим свѣту. Є, то минеся, нема, то обійдеся. Єще мачоха не забилася в голову. Єще на моих воротах засвитає. Єще на тоє в (вѣчовый?) звн не звонили. Єще не зловив, а вже скубе.

Єще ся не уродить, а вже по свѣтѣ ходить. Єще ся той не уродив, жебы всѣм догодив.

Приповѣдки Ж

Ж.

Жартуй гладущик, поки ухо не урвеся. Жебы був з неба, вѣрити му не треба. Жебы вовк був сытый и баран цѣлый. Жебы вовк не сидѣв за горою, бувбы за другою. Жебы ктка не скакала, тобы нжки не зломала. Жебы мг, тобы го в лыжцѣ воды утопив. Жебы мг, тобы нжь в него встромив. Жебы не , булабы золотая шуба. Жебы не , лишебы в корчмѣ сидѣти. Жебы пан Бг слухав, тобы весь това́р выздыхав. Жебы пес не сидѣв, тоб' заяця зловив. Жебы пес , тобы в ходаках ходив. Жебы (выбачайте) свиня мала, всѣ-бы люде выколола. Жени коли хочь, коли можешь давай . Живт товстый, а лоб пустый. Живый о живым гадає. Жувый живе, гадає, думає. Жид, а винниця мати, не дасть загибати.

и молячи вчится обманути. а не пропаде. Жіють с собов, як пес с котом. Журба сорочки не дасть. Жѣнка Ивася боялася, пд припѣчок сховалася. Жѣнка княгинка, а хата не метена. Жѣнки́ довге волосье мають, а розум короткій. Жѣнку люби як душу, тряси як грушу, а трѣпай як шубу.

Приповѣдки З

З.

Забагає му ся печеного леду. За , два небитых дають, та ще й не беруть. Забув вв, коли телятьом був. Забув, що оженився. Завируха — треба кожуха. За вовка помовка а вовк иде. За всѣ го́ловы и за Мартынов дѣти. Загоится загоить, нѣм ся весѣлье скоить. Загряз в довги по сам уха. Загубивши сокиру добре и топориско. За єдного сто невинных гине. За єдным присѣдом вечера з обѣдом. За ким , за тым и люде. Закрутив носом, якбы тертого хрѣну понюхав.

Замкнув вовка межи ввцѣ. Зальяв му сала за скиру. За жито ще мня побито. За моєи головы на твоєй и волоска не стане. За море по зѣльє пшов. За нс кого водити. Занюхав ковбасу в борщи. За бьють, а за неправду и дѣды пьють. Запродав чортови душу. За не вѣшають. Заробив на сль до оселедця. За свй , кождый хорш. За сидженьє нема ѣдженьє. За Бг с калитою. Засмѣєшься ты ще и на кутн зубы. Заспѣвай собѣ о , та о . Застався — а постався. „Застели стл.“ — „Нема чим.“ — „Дай ѣсти.“ — „Нема що.“ — „То спрячь.“ Заcтивбысь як зазуля. За твоє кадук тобѣ в ребро. За тым , хто кого переможе. Захотѣло му ся в петрвку змерзлого. Захтѣв у впросити хлѣба. Захтѣлося — запрѣгайте; вдихтѣлося — выпрѣгайте. За добро, вылѣзе ребро. За лычко, дась свй ремѣнець.